МДФ і ДСП залишаються найбільш популярними матеріалами для створення різних видів меблів. При виборі кухні або шафи багато хто ставить питання: що краще вибрати й в чому різниця між цими матеріалами? Однозначної відповіді немає, оскільки обидва матеріали мають свої переваги. Щоб прийняти правильне рішення, важливо розуміти їхні відмінності.

МДФ

Сировиною для виробництва МДФ (деревно-волокнистої плити, дрібнодисперсної фракції) слугує дрібно подрібнена деревна тирса, яку змішують з парафіном і лігніном. Потім з отриманої маси під високим тиском формується плита. МДФ має гладку поверхню і щільну дрібнозернисту структуру на розрізі – за цими ознаками її можна відрізнити від ДСП.

Цей матеріал легко піддається обробці, відрізняється високою міцністю, гнучкістю і стійкістю до вологи, але коштує дорожче. МДФ часто використовується для виготовлення фасадів різних видів меблів для спальні, кухні, вітальні, передпокою, які служать довгі роки.

Готова МДФ-плита не має привабливого зовнішнього вигляду, тому для поліпшення естетики застосовуються різні методи обробки:

  • Фарбований МДФ виключає ризик відшаровування верхнього шару. Але вартість виробів з фарбованого МДФ досить висока.
  • МДФ-плівка – хороший варіант для обробки фасаду. Плівка захищає матеріал від пошкоджень, за такими меблями легко доглядати.
  • МДФ-пластик – практичний варіант покриття. Пластик легко миється, стійкий до впливу зовнішнього середовища і дозволяє створювати стильний дизайн.

Кожен із цих методів має свої переваги. Вибір залежить від ваших уподобань і можливостей.

ДСП

Для виготовлення ДСП (деревно-стружкової плити) використовують велику тирсу і стружки, які змішуються з синтетичними смолами. З отриманої маси формуються плити. Вони мають більш пухку структуру при розрізі – так їх можна відрізнити від МДФ.

ДСП застосовується для створення бюджетних моделей шаф і кухонь. Меблі з ДСП для спальні, кухні, передпокою довговічні, за ними легко доглядати та вони мають привабливий вигляд.

Особливо популярний ЛДСП – ламінована ДСП. Плита покривається плівкою, яка міцно склеюється з поверхнею, не відшаровуючись. Це збільшує стійкість до впливу вологи та високих температур. Колірна гамма плівки різноманітна, пропонуються як однотонні, так і візерункові варіанти. Існує безліч видів фактур, що дає змогу створювати найрізноманітніші дизайни меблів.

МДФ і ДСП: що краще?

Порівняння цих матеріалів недоцільне. Попри різницю структури, щільності та інших характеристик, обидва матеріали широко використовуються при виробництві меблів. Часто при виготовленні шаф використовують їхню комбінацію: корпус роблять з ЛДСП, а фасади – з MDF. Поєднання ЛДСП з МДФ дає змогу створювати красиві та сучасні моделі шаф і кухонь.

Який же матеріал кращий? МДФ і ДСП мають як відмінності, так і деяку схожість. Наприклад, обидва виготовляються з деревної стружки, але технологія відрізняється. Вибір одного з матеріалів залежить від безлічі чинників, включно з фінансовими можливостями, передбачуваним використанням меблів, а також особистими вподобаннями в дизайні та довговічності.

Для порівняння, МДФ ідеально підходить для тих, хто цінує екологічність, високу міцність і можливість створювати складні декоративні елементи. Цей матеріал стійкий до вологи та відмінно підходить для виготовлення фасадів кухонь та інших видів меблів, які повинні витримувати значні навантаження і зберігати естетичний вигляд протягом довгого часу, але коштує дорожче.

ДСП, своєю чергою, є більш економічним варіантом, який дає змогу створювати привабливі та довговічні меблі за менших витрат. Це ідеальний вибір для тих, хто шукає практичні рішення для створення шаф і кухонь за доступною ціною. Ламінована ДСП має гарну стійкість до механічних пошкоджень і простоту догляду, що робить її популярним вибором для багатьох будинків.

Приймаючи рішення, важливо враховувати, що обидва матеріали мають свої сильні та слабкі сторони. У більшості випадків оптимальним рішенням може стати комбінація ЛДСП для корпусу і MDF для фасадів, що забезпечує баланс між вартістю, міцністю та естетикою.

                                                           

Автор огляду Тарасюк Ігор